Lorem ipsum (sheelez) wrote,
Lorem ipsum
sheelez

До Сум за адреналіном

Суми велогонки

Думаєте чим щороку так спокушають київських кантрійців сумські стежки? Призами? Чи може блек-джеком і подругами? От і ні. Воллрайдом і дропами! Хто був поспритніше - відкусив більший шмат пирога, принявши участь одразу у трьох перегонах за два дні. Але задоволеними залишились навіть ті, хто, як і я, приїхав лише на другий день - на груповий старт.

Старт по-молдавськи. Як правильно їздити волл? І чому треба ставити края на фініші. Усім цим я поспішаю поділитись з вами вже за мить.


Мені не забракне подиву щиро захоплюватись людьми які покладають купу власних сил та грошей і систематично витрачають дорогоцінний час на розвиток кантрі у здавалося б на стількі чужій до спорту країні. У країні, де посилено культивуються лише вищі ешелони боксу та футболу. Там, де фінансування спортсмена збірної з МТБ на період зборів у Криму зводиться до жалюгідних 30 грн/день. Певно, що за таких умов наші європейські друзі вже давно почали б скігліті (©
 Мікола Янович).

Так от, сумська кантрійна громада на чолі з Юрієм Швидким та з невгамовним "Скаженим дідуганом" Валерієм Можаровським думають інакше. Точніше не лише думають, а й втілюють задумане. І, скажу вам по секрету, найшвидшими в Україні темпами.

Moldavia zhzhot!!11

Після пекельних Дубків пара днів пішла на відновлення, здебільшого активне (рубання дров у селі ніхто не відміняв), пара днів на темп та інтервали і залишок на відпочинок перед стартом. Вирушаючи у Суми морально я був готовий до надзвичайно складної траси. Дорогою думав про гонку. Перед очима один за одним поставали мега-апхіли та страшенні спуски. Мабуть спрацьвував авторитет ЧУ, що має пройти тут влітку.

Сумський ліс, поруч із Зеленим Гаєм зустрів мене уже вдруге. Грандіозний рельєф, безліч варінтів трас та грунт, який навіть у дощ залишається майже сухим. Такими є особливості місцевих кантрійних маршрутів. Минулого року я протащівся від катання по любительським стежкам. Проте цього року організатори накопали щось нове. Ой накопали! Траса стала на стільки цікавою, що їхати в любителях було б у цьому випалку грандіозним фейлом.

I'm too epic to fail :)

Отже старт еліти. Усі хлопці серйозні. У коридорі усього 20, у тому числі двоє діючих спортсменів. Андрон, що за тиждень після Сум візьме срібло на Кубку України. Та Аня Вергелес, яка нещодавно повернулась з етапу Кубку Світу, що проходив у Бельгії в місті Уфаліз (бльоо, ніяк не роздуплюсь як правильно писати цю назву).


Наша Аня відсмалює на Кубку Світу у Бельгії. Фото бай Фассер хімселф.

Тактика на гонку - нічого особливого. Добре стартонути, швидко проїхати перше коло, вийти на рівний темп і випалити решту на останньому. Виконав у приципі нормально. Першу третину кола ішов сьомим, пропустивши вінничан став дев'ятим. Жалкую, що на другому колі відпустив паровозик. Став дванадцятим і дотримав вже цю позицію до фінішу. Постійно бачив позаду Льошу Усольцева, думав наздожене, проте він не сильно старався.

Евгений Шилов
Зі старту обрав вдалу стратегію. Перше коло проїхав дев'ятим.

У житті страшніше. Атвічаю на пацана :)

Чайка ісполняє, а влітку цей воллрайд поліруватимуть профіки на відборі на Лондон2012.

Тертя менше = швидкість більша. Профіт.


Пацани фініширують только на краях. :)

На фініші Катя підійшла до мене з мікрофоном і я молов туди якусь нісенітницю. Здається подякував організаторам, сказав, що було круто, але дуже важко. Мене спробували запросити на літо, яле згадав як хвилину тому дерся на апхіл і типу відморозився. :)

Tags: пацанскоє крос-кантрє
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 8 comments